Вівторок, 12.12.2017, 12:18
Вітаю Вас, Гість

 

Екологічне виховання

Природа своєю різноманітністю змалечку привертає увагу дітей, впливає на них, і є джерелом тих радісних відкриттів і переживань, які часто запам’ятовуються на все життя. Набуте в дитинстві вміння бачити, відчувати природу такою, якою вона є насправді, викликає у дітей глибокий інтерес до неї, розширює і поглиблює їхні знання, сприяє формуванню характеру і інтересів. Набуття природничої компетентності у дошкільному дитинстві можливе лише при взаємодії дитини з природою. Саме тому у ДНЗ №7 «Берізка» розроблено та впроваджено систему роботи на екологічній стежині «Зелений дивосвіт».

 

 

 

 

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ПРИРОДНИЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ДІТЕЙ ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНОК У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Дошкільний вік часто називають віком «чомучок», адже ми щоденно безліч разів чуємо від дітей питання «Як? Чому? Навіщо?». А завдання дорослих – і вихователів, і батьків – полягає в тому, щоб не давати готову відповідь, а допомогти дитині пізнати навколишній світ, зрозуміти, що всі явища можна вивчити, розгадати самостійно.

Великий простір для освітньої педагогічної діяльності відкриває спілкування дошкільнят з дорослим під час прогулянки на свіжому повітрі. Прогулянка – це не тільки найкращий засіб ознайомлення дошкільнят з природою рідного краю та сезонними змінами в ній, що безумовно є важливим і корисним для кожної дитини, але й дає можливість познайомити дитину з рідним містом, навчитися спостерігати за екологічною діяльністю людей найближчого оточення, виховувати безпечне поводження в довкіллі.

Педагогічний колектив дошкільного навчального закладу №7 «Берізка» м. Переяслава-Хмельницького Київської області вже впродовж багатьох років має основним екологічний напрям діяльності. За цей час колектив накопичив багатий досвід з введення дошкільнят у світ природи та екологічного виховання.  Важливими компонентами у цьому є територія закладу (більше 1 га), кількість та різноманітність зелених насаджень та високий методичний рівень педагогічного колективу, члени якого закохані у природу, квіти, і прагнуть передати дітям свою любов до всього живого.

Вже протягом 10 років у закладі функціонує екологічна стежинка «Зелений дивосвіт»,  головною метою якої є виховання екологічно грамотної поведінки дитини в навколишньому природному середовищі, поширення знань про природу і людину як невід’ємну частину довкілля. Екологічна стежинка  виконує пізнавальну, розвивальну, естетичну й оздоровчу функції. Використовується для проведення навчальних екскурсій, прогулянок, масових заходів екологічно – натуралістичного спрямування, просвітницької роботи з охорони природи. Уміння дивитись і бачити обличчя природи, слухати і чути її голос – основні завдання роботи з дітьми дошкільного віку на ній. Маршрут стежинки проходить територією дошкільного закладу і складається з 10 тематичних зупинок – ділянок, подорожуючи по яких дошкільнята мають змогу знайомитися з різними об’єктами природи, вести за ними систематичні спостереження.

Однією з зупинок є окраса нашого закладу – парк. Тут ростуть липа, горобина, акація, клен, тополя. Та найкрасивіші з-поміж усіх дерев – стрункі берізки. А між ними буяє трав’яне розмаїття: гусяча цибулька, фіалка, мати-й-мачуха, кульбаба, грицики, подорожник, медунка, конвалія, суниця. Серед рослинного світу добре живеться метеликам, мурашкам, коникам, іншим комахам. Також тут можна послухати спів пернатих друзів, спостерігати і робити власні відкриття.

 А на іншій зупинці розміщують густі зарослі папороті або щитника чоловічого. Ця рослина не типова для міста, бо зазвичай утворює суцільні зарості в лісах та на болотах. Та саме папороть так прикрашає наш садочок!

Кличуть до себе юних дослідників зупинки «Альпійська гірка» та «Квіткова веселка». Альпінарій – найпривабливіший, найцікавіший компонент оформлення території нашого садочка. Для його облаштування пристосували колишній дитячий басейн. З великим ентузіазмом та ще з більшою любов’ю над створенням цієї альпійської гірки працював колектив закладу та батьки дошкільнят. З ранньої весни до пізньої осені і на альпінарії, і в квітниках милує око різнобарв’я квітів. Тут, серед багаторічних нарцисів, тюльпанів, ірисів, флокс, троянд, півоній та гортензій достойно майорять айстри, чорнобривці, петунія, сальвія, бальзамін, агератум, іпомея, календула. Діти зі щирим бажанням саджають квіти, доглядають за ними, збирають і сушать їхнє насіння.

А ось ялина звичайна – гарне вічнозелене дерево з гострою пірамідальною кроною і дещо схиленим униз гіллям, вкритим  густою, темно – зеленою, блискучою хвоєю. Цікаво, що в ялини квіти мають переважно білий колір. Пояснення цьому явищу дуже просте. Під густими кронами завжди панує напівморок, тому комахам там важко знайти квіти, щоб поласувати їхнім нектаром, перенести пилок з однієї квітки на іншу. От і панують в ялинових лісах квіти білого кольору, оскільки в напівтемряві червоні або рожеві квіти непомітні. Це дерево може прожити до трьохсот років! А поки-що стрункі красуні – ялинки щодня вітають усіх, хто переступає поріг нашого закладу.

А тепер відгадайте загадку:

     Тільки вчора теплий вітер

     Вість приніс нам від весни,

     А сьогодні дивні квіти

     Крізь замети проросли.

Відгадали? Так, це підсніжники. Щороку вони першими сповіщають нам про прихід весни. На нашій екологічній стежинці є невеличка ділянка, на якій ростуть ті рослини, що навесні розцвітають найпершими. Це: підсніжник звичайний, пролісок дволистий, крокус, мати-й-мачуха, сон-трава, ряст порожнистий, анемона. З великим задоволенням відвідують цю галявину наші малюки. Тут вони вчаться не тільки милуватися квітами, а й отримують  перші уроки екологічно доцільної поведінки у природному довкіллі.

Структура роботи на екологічній стежині передбачає не тільки навчальну та дослідницьку роботу, а й залучення дітей до посильної праці в природі та до ігрової діяльності екологічного змісту. Різноманітні спостереження, розв’язування екологічних проблемних ситуацій, роботу з книгою «Скарг природи» вихователі вдало поєднують з рухливими іграми або святами екологічного спрямування.

З 2012 року колектив ДНЗ №7 «Берізка» здійснює впровадження програми дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня на тему: «Формування пізнавальної активності у дітей дошкільного віку в процесі ознайомлення  з природним довкіллям», метою якої є визначення і теоретичне обґрунтування педагогічних умов для формування пізнавальної активності дошкільників в процесі ознайомлення з природним довкіллям. Результатом цієї роботи має стати зростання пізнавальної активності дітей дошкільного віку, що забезпечить формування їх елементарного природодоцільного світогляду, усвідомлення себе як частки природи, розвиток відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо і внаслідок певних дій у довкіллі.

Серед основних видів активної діяльності дошкільників протягом дня є ранкові, денні та вечірні прогулянки. Саме під час прогулянок діти мають змогу задовольнити свою потребу в активних рухах, самостійних іграх з улюбленими іграшками та предметами, у спілкуванні, дослідницьких вправах, яскравих враженнях.

Пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку під час прогулянок вихователі  спрямовують на формування в них правильних уявлень про явища природи та суспільного життя, удосконалення почуттів та відчуттів, розвиток уваги, уяви, мислення, пам’яті і мовлення. На прикладах причинової залежності явищ природи вихователі забезпечують умови для розвитку логічного мислення дітей, привчають терпеливо спостерігати, досягати мети, робити перші власні висновки.

У нашому дошкільному навчальному закладі прогулянки не є спонтанними. Для того, щоб вони були цікавими, пізнавальними, вихователі уклали перспективний план проведення кожної прогулянки.

Перспективне планування прогулянок дає можливість вихователеві:

  • добирати різноманітні види роботи педагога з дітьми під час розв’язання певних освітніх завдань;
  • використовувати накопичений матеріал, коригуючи його;
  • моделювати освітній процес з дітьми.

Плануючи окремо кожну прогулянку, педагогічні працівники використовують широкий спектр інформаційного матеріалу, щоб досягти основні цілі, а саме:

  • розширити кругозір дітей;
  • навчити використовувати набуті знання в іграх та самостійній різноманітній діяльності;
  • навчити дітей робити самостійні висновки під час спостережень за погодними умовами;
  • розвивати творчу уяву, фантазію; пам’ять, увагу, мовлення дітей;
  • підтримувати інтерес до природних явищ, соціуму;
  • виховувати вміння уважно слухати однолітків та дорослих;
  • виховувати любов до рідної природи;
  • формувати перші уявлення про екологічний світ.

Ефективність формування загальної компетентності дошкільника залежить здебільшого від середовища, в якому проходить її життєдіяльність.

Які ж умови повинен забезпечити вихователь для проведення прогулянки?

Основним середовищем, де діти дошкільного віку отримують перші уявлення про природу, є територія дитячого садка. І саме від стану її озеленення, різноманітних природних об’єктів залежить якість знань дітей. А тому адміністрація дошкільного навчального закладу спільно з педагогами постійно дбає про створення об’єктивних передумов для проведення прогулянок.

Для кожної вікової групи на території дитячого садка облаштовані групові ділянки, сад або фруктові дерева, город, квітники, куточки лісу і лугу. Склад декоративних дерев і кущів дуже різноманітний: береза, ялина, клен, каштан, тополя, липа, горобина, черемха, дуб. Важливо, щоб ділянку прикрашали квітучі кущі: бузок, калина, гортензія, бузок.

Створення квітників забезпечує затишок території закладу та прикрашає її. Саме в квітнику з ранньої весни і до пізньої осені вихователі проводять цікаві спостереження за зростанням та цвітінням рослин, а також за комахами.

Кожна прогулянка передбачає різноманітну змістову діяльність дітей, до якої належать: спостереження, самостійна діяльність, індивідуальна робота, рухливі та дидактичні ігри, трудова діяльність.

Усі зазначені компоненти допомагають зробити прогулянку цікавою, адже вони будуть не окремими педагогічними заходами, а частинами основного, заздалегідь запланованого. Виходячи з тривалості прогулянок в режимі дня будь-якої вікової групи, кожен із компонентів прогулянки забирає від 5 до 15 хвилин, а здійснюється на тлі самостійної діяльності дітей. Послідовність проведення окремих компонентів залежить від пори року, погодних умов, підготовки сюрпризних моментів та настрою дітей. Після занять, де переважали розумові навантаження, вихователі проводять на початку прогулянки одну з рухливих ігор. Під час прогулянок діти одночасно оволодівають і розумовими, і практичними діями. Для пізнавального розвитку дитини важливо не пройти повз незрозумілого, вчасно помітити, дати пояснення того чи іншого явища.

Тому саме вихователь вчить  дітей слухати, щоб почути, дивитись, щоб побачити. У цьому велику роль відіграють щоденні спостереження.

Спостереження педагоги організовують за живою і неживою природою, працею дорослих, за проїжджою частиною вулиці тощо. Розпочинати спостереження краще шляхом порівняння: «Що змінилося?» Це змушує дітей придивитися до того чи іншого явища природи і самостійно шукати відповідь або звернутися по допомогу до дорослого; дає змогу сформувати в дітей чіткі уявлення про природні об’єкти. З дітьми молодшого дошкільного віку краще проводити порівняння, спрямовані на встановлення відмінностей між об’єктами. Старших дошкільників слід залучати до порівняння і за подібністю, і за відмінністю.

Розвитку спостережливості дітей сприяють запитання-завдання: «Визначте, на якому дереві в яку пору року буває таке листя. Визначте, яке це насіння. Розкажіть про найцікавіше, що ви побачили в лісі». Це спонукає дітей до того, щоб придивитися, згадати, подумати. Таке спілкування дітей з природою збагачує знання, розвиває мовлення, робить його образним.

Пізнавальна активність дітей під час організованих спостережень залежить від включення різних аналізаторів у цей процес, від інтересу, емоційного проведення. Виховувати в дітей уміння не лише спостерігати, але й використовувати щедрі багатства природи в самостійній діяльності — обов’язок кожного вихователя. Листя, шишки, жолуді, кора та інше — все це прекрасний матеріал для виготовлення іграшок-саморобок.

Безпосереднє спілкування з природою, систематичні цілеспрямовані спостереження та бесіди виховують у дітей уміння встановлювати зв’язки між змінами погоди та життям рослин, тварин; допомагають робити висновки; сприяють розвитку мислення, уваги та пам’яті, вихованню любові до рідного краю та бережливого ставлення до природи.

Враховуючи те, що в дітей дошкільного віку переважає конкретно — образне мислення, важливо побудувати спостереження так, щоб дитина більше спілкувалася з реальними об’єктами природи, щоб у неї формувалися чіткі, правильні образи про рослини, тварини, явища природи в їх взаємодії.

Для того, щоб прогулянка була цікавою для дитини, необхідно займати її різноманітною і корисною для її розвитку діяльністю. Одним із прийомів стимулювання дитячої активності є залучення різноманітних завдань, дидактичних вправ, дослідів з природним матеріалом. Вони короткотривалі й проводяться впродовж 3-4 хвилин. Залежно від спостережень, такі завдання можна запропонувати дітям і на початку, і наприкінці прогулянки. Завдання повинні бути різноманітними, але доступними для виконання і зрозумілими кожній дитині. Необхідно подбати і про ігровий момент. Важливо під час виконання таких завдань дати можливість дітям пофантазувати («На що схожий? Звідки взявся?»), проявити власний творчий пошук, стимулювати їх розумову і дослідницьку діяльність.

Під час виконання трудових дій важливо сформувати позитивне ставлення, повагу до праці дорослого, бажання залучатися до трудового процесу, проявляти ініціативу та самостійність.

Під час проведення прогулянок виконання трудових завдань триває 10-20 хвилин, тому дітям цікаво відчувати себе співучасниками захопливої справи. Слід пам’ятати, що для дітей виконання трудових дій — це трудомістка робота, яка вимагає багато терпіння, уваги, творчості дітей та педагога.

Гра для дітей дошкільного віку є провідною формою діяльності. Головне завдання під час організації ігрової діяльності полягає в тому, щоб навчити дітей грати активно і самостійно використовувати рухливі ігри та вправи, що є основою початкового етапу формування гармонічно розвиненої особистості і містить в собі духовне багатство, моральну чистоту та фізичну досконалість. Добираючи рухливі ігри, необхідно пам’ятати про їх доступність для проведення самими дітьми під час прогулянок. Коли дошкільники організовують такі ігри, вихователь повинен поступово надавати можливість проводити ігри на прогулянці самостійно, особливо старшим дошкільникам. При цьому педагог знаходиться неподалік, щоб допомогти в разі необхідності. Для цього потрібно заздалегідь підготувати, місце проведення гри, надати необхідний інвентар та підказати, яку гру доцільно провести.

Самостійна ігрова діяльність дітей займає основну частину перебування дітей на свіжому повітрі під керівництвом вихователя. Під час самостійної діяльності дітей вихователі допомагають організовувати різноманітні рухливі ігри. Вихователь може бути і ведучим, і учасником ігор. Важливо залучати дітей до використання під час самостійної діяльності різноманітного матеріалу: піску, будівельного та природного матеріалу, води, снігу тощо.

Для ефективного проведення прогулянок вихователі завжди пам’ятають про значний вплив художнього слова: віршів, текстів для супроводу рухів, загадок, прислів’їв, приказок. Саме