Четвер, 22.02.2018, 01:16
Вітаю Вас, Гість
Мова ваших дітей


     Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей - батька, матері, бабусі, дідуся. Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до труднощів, які згодом причиняють вади мовлення! Вчасне не виправлення мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини. Тому логопед завжди попереджає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

 

Поради батькам:

 

• Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

• Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

• Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

• Якщо мовлення вашої дитини не чітке і не зрозуміле для оточення, зверніться до вчителя - логопеда.

• Використовуйте  кожну  вільну хвилину для  розмови  з дитиною.

• Пам'ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування, тому воно має бути завжди правильним.

• Правильне мовлення - запорука успішного навчання в школі.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ДІТИ ЯКИХ МАЮТЬ НЕРВОВО-МОВЛЕННЄВЕ ПОРУШЕННЯ (ЗАЇКАННЯ)

Заїкання – це порушення темпу та ритму мовлення внаслідок судом, що виникають у м’язах артикуляційних органів (язика, губ, м’якого піднебіння), голосових зв’язках, органах дихання (судомний видих чи вдих).

Заїкання в дитини дошкільного віку може виникнути досить несподівано. У чому ж причина цієї вади? Найчастіше батьки вказують на переляк як причину заїкання. Раптово можуть лякатися всі діти, але заїкатися починають тільки деякі з них. Чому?

 Наукова думка схиляється до того, що причиною цієї вади є дисбаланс у міжкульовій взаємодії.

 Що це означає?

 Відомо, що кожна півкуля мозку виконує свої функції: права півкуля керує лівою стороною тіла, а ліва – правою стороною. У ліворуких людей домінантною є права півкуля мозку, а в праворуких – ліва півкуля. Крім явного переважання лівої руки є прихована ліворукість.

 Серед дітей із заїканням більший відсоток ліворуких, ніж у дітей, що не мають цієї вади. Ліворукі діти досить вразливі: образливі, що є більшою схильністю до неврозу. Тому не порівнюйте дітей з кимось іншим. Краще знайдіть у роботі вашої дитини щось гарне і похваліть її за це.

 Не можна змінити темперамент дитини. А суперечки, нервування з цього приводу лише погіршать стан дитини і батьків. Тим більше, коли йдеться про вразливу дитину із заїканням.

 Не варто підлаштовувати характер непосидючої, дуже рухливої дитини під ваш, дорослий; це не принесе позитивних результатів. Наслідком ваших намагань може бути погіршення взаємин між вами, що, до речі, негативно позначиться на психоемоційному стані дитини та її мовленні.

 Так особливості сприйняття світу дитиною є спадковими. А щодо заїкання, то не саме воно, а схильність до нього є спадковою.

 Поштовхом до появи заїкання в дитини є рішення батьків про зміну «ведучої» лівої руки, якою дитина переважно користується. Таке втручання може спричинити затримку мовного розвитку і навіть призупинити ріст дитини. Тому треба обережно ставитися до дитини, у якої ведучою є ліва рука, або у якої простежується прихована ліворукість. Так само обережно треба ставитися й до дитини, яка почала заїкатися.

Часто поява заїкання може сприйнятися від того, як дитина реагує на певну вразливу ситуацію, в якій вона опинилася і від її психоемоційного стану.

Так чи інакше реагувати на обставини змушують не тільки особливості нервової системи дитини, а й те, чого її навчили батьки.

Якщо батьки дитини неврівноважені, напружені, тривожні, це стає додатковим тягарем для вразливої дитини. Дитина вбирає у себе всі відтінки батьківської поведінки – соціальної чи психоемоційної.

Тому батьки мають бути емоційними, з неквапливою мовою, філософським ставленням до життя. На все це реагуватиме дитина, адже вона копіює того, кого любить.

Досить корисним прийомом подолання заїкання одразу ж після його виникнення є організація режиму цілковитого мовчання упродовж 3-5 днів. На цей час слід покласти дитину у ліжко, дати легкі заспокійливі засоби, збільшити час сну (з обов’язковим денним сном); у приміщенні не має бути жодних сильних подразників (телевізора, радіо, яскравих іграшок, яскравого світла тощо). Харчування повинно бути легким, але поживним. Потрібно відмінити будь-які заняття. Атмосфера має бути максимально доброзичливою.

Ці заходи необхідні для того, щоб заїкання не закріпилося у дитячому мовленні. Дитина має забути про випадок, пов’язаний з виникненням заїкання, та про саме заїкання.

Якщо ж цього зробити не вдалося і заїкання закріпилося, слід звернутися до психоневролога та логопеда. Логопедична робота при заїканні спрямована на розвиток мовленнєвого дихання, плавності та мелодійності мовлення.

Слід знати основні правила мовлення при заїканні:

-                   добре подумай про те, що хочеш сказати, перш ніж почати говорити;

-                   початок фрази слід говорити трохи тихіше та повільніше;

-                   вдих і видих під час мовлення треба робити через рот;

-                   вдих має бути коротким, але не різким, а видих — довгим і плавним, безшумним;

-                   зробивши вдих, слід одразу, але плавно починати говорити;

-                   ніколи не слід говорити на вдихові;

-                   голосні звуки, особливо наголошені, слід говорити чітко, а приголосні легко і без притиску;

-                   речення слід ділити на короткі ритмічні відрізки, кожен з яких вимовляється немовби злито, як одне слово;

-                   не слід напружуватися під час розмови, постава має бути невимушеною.

Для попередження заїкання найсуттєвішим є:

-                   правильна організація режиму дня дитини;

-                   своєчасне лікування гострих хронічних захворювань;

-                   створення навколо дитини теплої доброзичливої атмосфери;

-                   забезпечення нормального спілкування дитини з дорослими та однолітками;

-                   слід з повагою ставитися до інтересів і потреб дитини, а тому не варто примушувати її без крайньої потреби виконувати волю дорослих;

-                   звертати особливу увагу на стосунки дитини з однолітками, на те, як вона стверджується як особистість, як реагує на зауваження, поради, критику.

Дошкільники із заїканням відвідують логопункт або спеціальні логопедичні групи для дітей із заїканням. Діти шкільного віку, зазвичай, навчаються у масових школах. І лише у тих випадках, коли тяжке заїкання значно ускладнює спілкування та навчання, дитина може бути направлена до спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

Корекція заїкання — досить складний і тривалий процес, а тому слід пам’ятати, що цьому порушенню легше запобігти, аніж його виправити

 

ЯК ЗАКРІПИТИ ПРАВИЛЬНУ ВИМОВУ ЗВУКІВ

Нарешті, настав довгоочікуваний момент: ваша дитина навчилася вимовляти важкий для неї звук.

Але батьки часто бувають розчаровані тим, що, повторюючи звук ізольовано на прохання дорослих або з власної ініціативи, малюк не вживає його під час мовлення, яке залишається практично без змін. Це цілком закономірне явище, яке говорить про те, що прийшов час для важливого етапу логопедичної роботи - автоматизації (закріплення) правильної вимови. Наскільки постановка звуку копітка праця логопеда, що потребує спеціальних знань і навичок, настільки автоматизація звуків - співпраця дитини і її батьків. Ця спільна робота може вирішувати не тільки завдання формування правильного мовлення, але й сприяти встановленню довірливих відносин у родині, коли дитина прагне до спілкування зі своїми близькими. Паралельно ви зможете розвивати увагу, пам'ять, мислення, уяву - психічні процеси, тісно пов'язані з мовленням, достатній рівень сформованості яких необхідний для успішного навчання. Запропоновані вам ігрові завдання і вправи не вимагають підготовки дидактичного матеріалу (хоча використання наочності бажане), спрямовані на розвиток у дитини навичок контролю за своїм мовленням і можуть виконуватися не тільки в домашніх умовах, але і на прогулянці. Ігрові вправи - незамінний засіб розвитку у дітей творчих нахилів, особливо таких якостей, як ініціатива, наполегливість, самоаналіз, самоконтроль, самооцінка, які на додаток до інтелекту, набутих умінь і навичок, в тому числі навичок правильного мовлення, складають творчу спрямованість особистості.

Плануючи заняття, пам'ятайте, що:

  • вони повинні бути систематичним, так як у дитини 5-7 років навичка формується в результаті постійного повторення, закріплення бажаної дії; в іншому випадку автоматизація звуку може затягнутися на тривалий час;
  • правильно вибирайте час для занять - галасливі, емоційні ігри небажані перед сном, дитина не повинна бути втомленою, неприпустимо відривати її від улюбленого заняття (гри, перегляду передачі), інакше в неї ще до початку заняття з вами складеться негативне ставлення до нього;
  • намагайтеся закінчити гру до того, як дитина сама про це попросить, це допоможе підтримати її інтерес; тривалість заняття може становити від 10 до 20-25 хвилин;
  • ваша дитина потребує похвали і підтримки, особливо якщо відчуває якісь труднощі; уникайте слів «Ти сказав неправильно», «Це неправильна відповідь», «Ти слухаєш неуважно», кращі варіанти - «Давай поміркуємо разом», «Я назву два (три) слова, а ти вибери те, що підходить», «Послухай ще раз»;
  • головні помічники в спілкуванні з дитиною - терпіння, витримка, доброзичливість; якщо ви ніяк не можете добитися від дитини бажаної відповіді або дії, значить ви не зуміли пояснити, чого ви хочете; інструкція повинна бути простою, чіткою, короткою, містити зрозумілі для дитини слова; бажано показати, як це робите ви, перш ніж малюк вступить в гру сам; різкий тон, роздратування неприпустимі, дитина повинна відчувати себе комфортно і не шкодуйте похвал, навіть якщо успіхи незначні. Головне - повірити у свої сили: «Сьогодні ти говорив краще, ніж вчора», «Молодець, ти дуже старався!».
  • Обов'язково починайте з простих, посильних навіть для дитини завдань, ускладнюйте поступово. Не квапте її, дайте час подумати. Якщо дитина чогось не знає, можна дати правильну відповідь, але краще, якщо ви надасте їй вибір, наприклад: «яблуко, фрукт чи овоч?»

Запропоновані ігри та ігрові вправи допоможуть автоматизувати (закріпити) звук, який ваша дитина навчилася правильно вимовляти, і будуть сприяти розширенню її словникового запасу, підготують до засвоєння грамоти, попередять помилки читання і письма, навчать правильно будувати речення, розвинуть зв'язне мовлення.

• «Звук загубився». Називаючи слова без останнього (або першого - більш складний варіант) звуку, попросіть дитину повернути його на місце, щоб слово стало зрозумілим. Наприклад, для звуку «Р»: _ак, _учка, _иба, _олики, кома_, кефі_,  бісе_, мухомо_. Для звука «Ж»: _ук, _ара, _асмин, _овтий. Для звука «Ч»: _ай, _ашка, _айка; клю_, кала_, скрипа_, пі_, півні_  та ін.

• «Назви маленький предмет». Пропонуючи дитині слова, де є потрібний звук, попросіть змінити його: теля - телятко, булка - ... , голка - ... ложка - ... , калюжа - ... (для звуку «Л»); шпак - ... , кішка - ... , шафа - ... , шарф - ... , шуба - ... , мішок - ... та ін. (для звуку «Ш»).

• «Скажи ласкаво». Для звука «Р»: рука - ... , сестра - ... , брат - ... , іграшка - ... , курка - ... , горобина - ... . береза - ... ; для звуку «З» - коза - ... , береза - ... , зима - ... , зуби - ... тощо.

• Аналогічно до попередніх проводяться ігрові вправи «Один - багато» і «Скажи, чого багато». У першому випадку дитина навчається змінювати слова за числами одночасно із закріпленням звуку : троянда - троянди, сестра - ... , береза - ... , мураха - ... , рот - ... (звук «Р»). Зверніть увагу на слова, які не змінюються. У другому випадку запропонуйте назвати багато предметів, вживаючи слово «багато»: один - багато друзів, іграшка - багато ... , ручка - багато ... , кран - багато ...(звук «Р»). У цих іграх дітям необхідний зразок. Не забувайте заохочувати правильну вимову. У випадку помилки нехай дитина спробує вибрати правильний варіант, наприклад: «Як правильно - багато стілів чи багато столів?». Можна обіграти ситуацію: «Уяви, що у тебе є чарівна паличка. Вона може перетворити один предмет в кілька. Я назву один предмет, а ти перетвори їх у багато. Не забудь красиво говорити звук ...».

• «Докажи слівце». «Вгадай, яке слово я задумав: ра... (кета, діо, кушка тощо), ма... (ма, лина, шина). Якщо дитина вміє читати, можна написати слово і закрити його, поки воно не буде відгаданим, а потім запропонувати прочитати. На початку загадуйте добре знайомі дитині слова, після чого подумайте разом, які ще слова починаються з даного складу, поясніть значення незнайомих, наприклад: ру... (рубанок, рукав, русявий, руно, рудник та ін). Можна за правильно вгадане слово зараховувати 1 бал, міняючись з дитиною ролями. Коли вона задумує слово, попросіть її записати так, щоб ви не бачили. Перевіривши правильність вашої відгадки, ви зможете оцінити не тільки графічні навички дитини, але і рівень сформованості звуко-буквенного аналізу. Якщо слово не зрозуміле із-за пропусків і перестановок букв, значить необхідна ретельна робота у цьому напрямку.

• Запропонуйте дитині назвати якомога більше предметів зі звуком, який вона навчилася правильно вимовляти. Це може бути гра «Магазин»: «Уяви, що ти прийшов у чарівний магазин. Там можна купити тільки предмети, в назвах яких є звук «Р» (або інший). Зайди в різні відділи («продуктовий», «іграшки», «одяг», «меблі» тощо) і купи якнайбільше. Можна пограти в гру «Слово - крок», коли дозволяється робити крок, називаючи будь-яке слово з потрібним звуком. При цьому ставиться завдання дійти до кінця килима, до протилежної стіни. У разі повторення одного і того ж слова (немає звуку або неправильна вимова) доведеться повернутися на крок назад. Корисна гра-змагання «Що навколо», в якій ви з дитиною по черзі називаєте предмети, які є навколо, зі звуком, що закріплюється. Це можуть бути і частини предметів (кришка, кишеня, рама, ручка), а також ознаки предметів: дерев'яний, жорсткий, красивий, полірований або дії, які можна виконувати з предметами або з їх допомогою: різати, малювати, фарбувати, свердлити, витирати і ін. Виграє той, хто назвав слово останнім. Інші варіанти гри: назвати якнайбільше (або не менше 5) слів зі звуком «Р» («Л», «З», «Ж»), що належать до узагальнюючих понять: овочі, фрукти, квіти, дерева, тварини, птахи, комахи, одяг, інструменти, взуття, меблі, геометричні фігури, кольори. Крім того, розглядаючи ілюстрації в дитячих книгах або журналах, запропонуйте дитині назвати предмети, героїв тощо з потрібним звуком. Запропонуйте їй подумати, чи є цей звук в іменах, прізвищах, по батькові родичів або знайомих, придумати клички тварин, імена ляльок.

• При закріпленні звуку в мовленні важливо, щоб дитина не стільки повторювала за вами слова і речення (хоча це теж потрібно на початковому етапі), скільки щоб вона самостійно вживала те чи інше слово. Для цієї мети добре підходять загадки, які дозволяють розвинути розумові процеси. Як ви вже здогадалися, відгадка повинна містити звук, що закріплюється. Бажано, щоб і сам текст загадки був насичений потрібним звуком. Наприклад:

Я копала землю, анітрохи не втомилася,

А хто мною копав, той і втомився.

Тоді дитина, вивчивши загадку, сама зможе загадати її комусь, правильно промовляючи звук.

Часто батьки бувають засмучені тим, що їх син або дочка, навчившись правильно вимовляти звук, пропускають або спотворюють його навіть після тривалих занять. Чисто промовивши загадку, вірш, скоромовку, малюк повертається до неправильного вимови, коли його мова не відпрацьована заздалегідь. Пояснення просте: звук автоматизований тоді, коли ми вимовляємо, не замислюючись. Дитині ж досить тривалий час доводиться постійно контролювати свою вимову: за частки секунди визначити наявність того самого звуку в слові або фразі, яку потрібно вимовити, визначити його місце у слові (початок, середина, кінець). Треба не забувати і як вимовляти звук (положення язика, губ, правильний видих). Додайте до цього те, що дитині необхідно встигнути оформити свою думку, обміркувати зміст висловлювання, і ви зрозумієте, яке важке завдання стоїть перед нею. Тому ніколи не квапте дитину, намагайтеся уважно її вислухати. Якщо, відповідаючи на питання, вона забула правильно вимовити звук, обов'язково виправте її, але не докоряючи й не відволікаючи від думки. Робіть це доброзичливо, не підвищуючи голосу. Добрі результати дає  гра в фанти. Правила прості: домовившись, що зараз ви будете розмовляти з дитиною, задайте їй питання або попросіть переказати казку, мультфільм (допомагайте навідними питаннями), але при цьому ви будете уважно стежити за вимовою малюка. Як тільки він помилиться (неправильно виголосить звук), він повинен віддати вам фант (фішку, іграшку тощо). Порахувавши фанти разом, ви дізнаєтеся, скільки помилок зробила дитина. Далі запропонуйте їй «відпрацювати» фанти. Щоб отримати їх назад, треба виконати завдання: назвати слова зі звуком (наприклад, по 3 за кожен фант). Придумати речення з 2-3 слів, щоб у кожному був звук (Віта стрибає. Рекс ричить. Борсук риє нору.) Останнє завдання складне, пропонувати його можна, якщо дитина знайома з поняттям «речення». Можна кожен фант «обміняти» на невеликий вірш або чистомовку. Зверніть увагу: на етапі автоматизації звуків відпрацьовувати треба саме чистомовку, а не скоромовку. Різниця між ними тільки в темпі мовлення. Головне - не швидкість, а правильність.

Пропоновані чистомовки допоможуть закріпити звук, розвивати слухову пам'ять, підвищити інтерес дитини до мовних вправ. Якщо вимова окремих слів викличе утруднення, проговоріть їх кілька разів повільно по складах і не забудьте з'ясувати, чи правильно зрозумів їх значення малюк. Проговорювання має бути усвідомленим. Після тренувань ви можете влаштувати змагання, хто більше згадає чистомовок. Не вимагайте мовлення у швидкому темпі. Можна попросити дитину порахувати, скільки всього слів в чистомовці, скільки слів з певним звуком, яка чистомовка найдовша тощо.

Звуки «Р», «Р’»

Ра-ра-ра: Дуже рада дітвора.

Ар-ар-ар: Ми поїдем в зоопарк

Ро-ро-ро: Доберемось на метро.

Ру-ру-ру: В зоопарку кенгуру.

Ру-ру-ру: Риє кріт собі нору.

Ру-ру-ру: Заєць обдира кору.

Ра-ра-ра: Закінчилася в нас гра.

На дворі трава, на траві дрова, дрова носить дітвора.

Раз дрова, два дрова, три дрова.

У Кіндрата куртка короткувата.

Я на руку рукавицю

Одягаю брату Грицю.

Він незграбний, ще маленький,

Хай не мерзне мій рідненький.

 

Моркву, перець і гарбуз

Посадив старий дідусь.

Пестив їх та поливав –

Гарний урожай зібрав.

 

Трамвай, тролейбус і метро –

Це наш громадський транспорт.

Його ми мусим берегти,

Бо пішки прийдеться іти.

 

Я по воду на криничку

Поведу малу сестричку.

Хай відеречко бере,

Водички трохи набере.

 

На городі у Марічки

Агрус, огірки, порічки.

 

В рукомийнику помию

Руки я брудні.

Хай подасть мерщій сестричка

Рушничок мені.

 

Звуки «Л», «Л’»

Плига руда білочка з гілочки на гілочку.

З братом ми були у лісі,

 Гриби збирали на узліссі,

Дві корзини чималі

Ми додому притягли!

 

Звуки «С», «С’»

Мій дідусь живе в селі,в нього сиві вуса.

Я сокирою рубати в дідуся навчуся.

Я навчусь траву косити і в сарай її носити.

Дідусю бракує рук – допоможе йому внук.

 

Садівник в саду працює,

Сапа в нього і граблі.

Він сапає й обгортає

Все, що лізе із землі.

І посилки, і листи носить листоноша.

Хоч від нас далеко пошта – це приємна ноша.

Я подякую йому, чаю теплого наллю.

 

Співаків багато в лісі,

Кує зозуля на узліссі.

І солов’я пташиний спів

З зелених чути нам гаїв.

 

Ось приїхало таксі, ми поїдемо не всі.

Хай старий сіда дідусь, а я ніжками пройдусь.

 

Сумно солов’ю у лісі,

Він сидить у нас на стрісі.

Так він солодко співає –

Весну й сонце прославляє!

 

Мати просить в Саші: «Сину!

Ти сходи до магазину!

Купиш сир, ситро, сирок,

І яєць один лоток,

М’яса, сухарів, редиски,

Сині сливи і іриски,

Ще насіння, сіль, сирок,

І смородину, синок,

Трохи сала й ковбасу!»

«Мамо, я ж не донесу!»

 

Звуки «З», «З’»

Бачила Зіна, як зірка упала,

Зразу бажання вона загадала:

«Взимку на землю хай випаде сніг,

Зіна хай буде завзятіша всіх,

Хай її до зоосаду

залюбки батьки ведуть,

Хай зефіру й мармеладу

завтра зранку їй дадуть».

 

Їде Зоя в зоопарк,

Ось її зупинка.

Вийшла Зоя із таксі,

Засміялась дзвінко.

«Зебра, заєць, зубр, змія –

Тут їх всіх побачу я!»

 

Ми були в театрі. В залі

Там завісу відтуляли.

 

Взимку біла вся земля,

Ковзани бере маля.

 

Під березою в грозу

Заховав Захар козу.

 

У зайчика Буби захворіли зуби

 

Звук «Ш»

Шифер кришу прикрашає,

Від дощу її ховає.

 

Ми до школи швидко йшли,

Кущ шипшиновий знайшли.

 

На машині у гараж

Заїжджає батько наш.

Для машини це як дім,

Тепло й затишно у нім.

 

Звук  «Ж»

На болоті журавель жував журавлину,

А у лісі їжачок – живильну ожину.

 

Життєрадісні жирафи

Узяли журнал із шафи.

Його жужмили і м’яли

…Все одно не прочитали.

 

Жук у житі зажурився,

Жвавий джміль десь забарився.

Жук жужжить: «Хвилююсь я,

Дружба в нас на все життя».

 

У калюжі вужик жив,

Із  жабою не дружив,

Жабка його ображала:

“В тебе, вуж, немає жала!”

 

Ріже ніж коржі смачні –

Женя торт спекла мені.

 

Жук з метеликом здружився,

З ним над квітками кружився.

 

Жужжить у Жені

Жук у жмені.

«Жу-жу-жу, жу-жу-жу!

Я з тобою не дружу!»

 

Звук «Ч»

Під кущем курча гуляє,

Черв’ячка собі шукає.

Мати-квочка поруч з ним,

З сином крихітним своїм.

 

Качка чотири яєчка знесла,

В червні вона каченят навела.

Ходить тепер вона з ними на річку

Їсть по дорозі смачненьку суничку.

 

Вліз у хату їжачок

І побачив бурячок:

«У цікавої цій штучки

Жодної нема колючки».

 

Якось повз колючий тато,

На спині він ніс багато:

Лист, ожину, два грибочка

Для маленького синочка.

«Їж, мій любий хлоп’ячок!»

Вмовляє сина їжачок.

 

Своїх друзів пригощаю,

Наливаю в чашки чаю,

Ось варення із порічки,

 А ось тістечко з сунички.

 

Щоб через певний час дитина не втратила інтересу до вже вивченої чистомовки, намалюйте схематично цуценя, кішку, жука, шпильку тощо і попросіть малюка згадати, з якої вони чистомовки. Поміняйтеся ролями.

Мовленнєві ігри на розвиток творчих здібностей можуть бути для вас не менш цікаві, ніж для вашої дитини. Наприклад, назвавши два слова із заданим звуком, запропонуйте пояснити, як вони пов'язані між собою: лопата і молоток, річка і рак, весна і сонце тощо. Для цього потрібно скласти речення, причому варіанти можуть бути найрізноманітніші. Важче буде пов'язати за змістом запропоновані пари слів годинник і річка, щука і щиглик, злива і автобус. Можна порівняти предмети, з'ясовуючи їх подібності та відмінності. Хід міркування може бути таким: «Ручка і олівець потрібні для письма. Це - письмове приладдя (схожість). Ручка може бути залізною або пластиковою, а олівець - дерев'яний. У ручки можна замінити стержень, а у олівця - ні. Олівець можна загострити, а ручку - ні (відмінності)». Здійснюючи розумові операції, дитина удосконалює своє мовлення і закріплює правильну вимову.

Гра «Закінчи речення» допоможе розвинути творчі задатки і у дитини, і у дорослого. Запропонуйте закінчити ваше висловлювання, додавши слово (чи кілька) зі звуком, що закріплюються:

На гілку сіла ... . Рома малює ... . У зоопарку ми бачили... . Вранці я ... (що робив?).

Гра «Впізнай за описом» вимагає від вас активізувати словниковий запас, а дитина зможе дізнатися і навчитися вживати в мовленні нові слова. Скажіть, що ви задумали предмет, але не назвете його, а розкажіть про нього. У загаданому слові повинен бути звук, що закріплюється: Вона маленька, руда, пухнаста, спритна. Живе в лісі, вміє стрибати по деревах. Або: Він зелений, довгий, росте на грядці. Його солять в банках і їдять свіжим.

Коли дитина вгадує, про що або про кого йдеться, попросіть її повторити вашу загадку. Потім вона може спробувати з вашою допомогою виступати в ролі ведучого. Поясніть їй що потрібно розповісти про предмет: розміри, форма, колір, смак (якщо це продукт); якщо це предмет неживий - що ним можна робити, на що він схожий.