Вівторок, 25.09.2018, 08:46
Вітаю Вас, Гість

Особливості дітей з різними півкульним домінуванням.

Всі батьки бажають, щоб їхня дитина була здорова, розумна, і просто щаслива. Але не всі розуміють, що для отримання бажаного результату, треба прикласти чимало зусиль. Дитину не достатньо просто любити, про неї треба піклуватися, спостерігати за нею, щоб помітити і розвинути позитивні риси і вчасно позбутися негативних. На жаль, є деякі батьки, які через свою необізнаність, таку індивідуальну особливість своєї дитини - як ліворукість, відносять до негативних якостей. І для того, щоб вони змогли змінити свою думку, своє відношення до цього питання та допомогти дитині не комплексуючи зайняти рівноправне місце серед правшів, направлена ця інформація і поради.

Лівші та правші відрізняються одні від одних не лише фізично, а й психологічно. Нервові волокна від кори головного мозку перехрещуються: ті, що йдуть із правого боку, в основному переходять на ліву половину тулуба, і навпаки. Тому в тих, хто має домінантну ліву півкулю мозку, краще функціонує права сторона, а праву - ліва. Ті, в кого домінує ліва півкуля мозку, - правші, а ті, в кого переважає права півкуля, - лівші.

Щодо відмінностей між лівшами і правшами є такий нюанс: ліва півкуля мозку, що домінує у правші, трохи більше відповідає за схильність до точних наук, а права (домінує у лівші) - за художньо - літературні здібності. Правші схильні до абстрагування та узагальнення, в них переважає слухове сприйняття та довільна пам'ять. Для того, щоб такі діти успішно навчались, необхідно дотримуватись наступних умов: абстрактний, поступовий виклад інформації, аналіз деталей, неодноразове повторення матеріалу, тиша на занятті, робота самостійно. Для них в школі важливим буде навіть колір дошки та крейди: темний фон та світла крейда, класична посадка за шкільними партами.

Ліворукі нерідко відрізняються яскравою індивідуальністю, артистичними здібностями, дуже добре виявляють себе в мистецтві, театральній діяльності та спорті. Вважається, що лівші більш прихильні до гуманітарних наук, а правші - до точних. Лівші більш мрійливі і часто гостріше сприймають проблеми; мислять образами, швидше проникають у глиб проблеми, пошук рішень ведуть інтуїтивно, а не вивчають її послідовно, по частинам, як правші. Ліворукі часто відрізняються яскравою індивідуальністю, акторськими здібностями, дуже добре проявляють себе в мистецтві. Переважає в таких дітей візуальне сприйняття, швидке опрацювання інформації, мимовільна пам'ять. Умови для успішної учбової діяльності: творчі конкретні завдання, експерименти, музичний супровід, мовний ритм, робота в групах, соціальна значимість діяльності, в колективі такі діти бажають лідирувати. Для кращого сприйняття інформації дошка має бути світлою, крейда - темною, робота в півколі (колі).

До п'яти відсотків дітей від народження однаково добре можуть володіти лівою і правою руками. Вони однаково схильні як до точних, так і до гуманітарних наук. Заздалегідь визначити, буде малюк лівша чи правша, неможливо.

Ліворукість чи праворукість встановлюється у дитини до чотирьох років. Саме в цей час батьки повинні визначити, чи ліворука їхня дитина?

Для цього пропонуються завдання, під час виконання яких дорослий сідає навпроти дитини (краще за столом), але не збоку. Обстановка має бути спокійна, доброзичлива, всі приладдя, посібники, предмети треба покласти перед дитиною на середину столу на рівній відстані від правої та лівої руки.

Перше завдання — малювання. Покладіть перед дитиною аркуш паперу й олівець (фломастер) і запропонуйте їй намалювати те, що вона хоче (або вміє). Не підганяйте дитину. Після того, як вона закінчить, попросіть намалювати те ж саме другою рукою. Часто діти відмовляються: "Я не вмію", "У мене не вийде". Можете її заспокоїти: "Я знаю, що важко намалювати такий само малюнок правою (лівою) рукою, але ти постарайся", підбадьорити, що вона робить усе правильно. У цьому завданні враховується не тільки те, якою рукою дитина працює, а й якість виконаного малюнка.

Друге завдання відкриття невеличкої коробочки, наприклад, сірників. Дитині пропонується кілька коробочок (можна пофарбувати їх у різні кольори або обклеїти кольоровим папером). Завдання: "Знайди сірник у одній із коробочок". Ведучою вважатиметься та рука, яка робить активні рухи: закриває, відкриває, виймає сірник.

Третє завдання будування колодязя з сірників. Ведуча та рука, якою активніше виконуються всі дії.

Четверте завдання - гра у м'яча. Потрібен невеликий (тенісний) м'ячик, який можна кидати та ловити однією рукою. М'яч кладуть на стіл прямо перед дитиною, і ви просите її якомога точніше кинути його в якусь, наперед намічену, ціль кілька разів. Ведуча та рука, якою дитина кидає м'яч.

П'яте завдання вирізати ножицями по контуру малюнок на будь-якій листівці (квітку, машину .). Ведуча та рука, якою дитина тримає ножиці. Але буває так, що дитина погано володіє ножицями: вона просто тримає їх і активніше працює (повертає листівку) іншою рукою. В цьому разі спробуйте запропонувати їй взяти ножиці в другу руку й оцініть, якою рукою завдання виконується краще.

Шосте завдання нанизування бісеру, намистинок або ґудзиків на голку з ниткою. Ведучою вважається та рука, яка виконує активний рух, незалежно від того, в якій руці голка. Активний рух може здійснювати як рука з голкою, так і рука, що тримає та нанизує намистинку чи ґудзик на голку.

Сьоме завдання виконання обертального руху під час відкручування і закручування кришечок на пляшках. Пропонують 2—3 пляшки з кришечками, які закручуються (від кремів, ліків з широкою кришкою). Ве­дуча та рука, яка здійснює активні рухи (крутить кришку або пляшечку).

Восьме завдання — розв'язування вузликів. Попередньо потрібно легенько зав'язати кілька вузликів (на невеличкій відстані) на мотузці середньої товщини. Ведуча рука та, яка розв'язує вузлик.

Дев'яте завдання — "Збудуй з кубиків дім, машину, фортецю тощо ". В цьому завданні ведучу руку оцінити складніше, ніж у попередніх, оскільки цей вид роботи діти виконують найчастіше обома руками. Тому не підганяйте дитину, а спостерігайте, якою рукою вона частіше бере, складає, поправляє кубики.

Ліворукою вважатиметься та дитина, у якої в графі "ліва рука" більше плюсів. Якщо дитина однаково добре володіє і правою, і лівою рукою, то вибір руки для письма визначатиметься не тільки тим, якою рукою вона малює і пише, а й тим, яка якість письма і малюнка.

Розуміння того, що син чи дочка - лівша, викликає сум'яття, яке виражається у питанні: "А на скільки це нормально?" Проблеми, які з'являються у дітей, звичайно ж, турбують батьків, у них виникає маса переживань: як же дитина-лівша буде розвиватися, як у неї складуться справи у школі? І здається, що приводів для песимізму дуже багато. І дуже часто вони сприймають ліворукість як причину усіх бід. Батьки не звертаються до спеціальної літератури, не йдуть до спеціалістів, а просто роблять поспішний висновок, який їм здається найбільш сприйнятливим. Як сказала одна мама: "А яких успіхів, власне, ви від нього чекаєте? Він же лівша".

Така позиція помилкова і несприятлива для розвитку дитини. Виходить, що ми завчасно прирікаємо її на невдачу у грі, навчанні, роботі. Тільки через те, що лівшів приблизно 10% від загального числа людей, ми вважаємо їх ледве не ненормальними чи якимись неповноцінними. Кілька слів про "ліворукість" і "лівшість". Ліворукість визначає тільки ведучу руку, лівшість - комплексна характеристика. Адже крім руки у людини є ведуче око, ведуче вухо, ведуча нога.

У повсякденному житті, а тим більше при навчанні письма, важливим є питання ліворукості. Яке у людини ведуче око, як правило нікого не цікавить, доки вона не займається стрільбою. Те саме стосується і ноги. Якщо дитина не прийде у секцію легкої атлетики чи фігурного катання, вона все життя навіть не задумається над тим, яка нога у неї ведуча.

То чи можна вважати ліворукість відхиленням у розвитку?

Ні в якому разі. Ліворукість сама по собі не є відхиленням у розвитку: це індивідуальна своєрідність, варіант нормального розвитку. Адже не можна сказати, що бути брюнетом - нормально, а блондином - ні. Не можна також сказати, що відсутність музикального слуху є відхиленням, а його наявність -нормою розвитку, чи навпаки. Індивідуальні особливості дуже різноманітні, і якщо якась із них зустрічається рідко чи навіть дуже рідко, то це ще не підстава, щоб вважати її порушенням.

Лівша часом відчуває непереборні труднощі, пристосовуючи себе до незручного для нього правого світу. Протягом віків ліворукість була перешкодою для оволодіння ремеслом. Така людина повинна була розвиватися всупереч фізіологічним законам, стримуючи лівосторонню активність і виховуючи у собі правосторонній тип поведінки. Але лівосторонній тип поведінки залишається для лівші природним, фізіологічним. У стані втоми, при зниженні уваги, у момент переживання афекту чи у стресовій ситуації, лівша починає користуватися лівою рукою.

Багатьох дорослих хвилює питання - чи треба переучувати дитину, якщо ви помітили, що вона бере ложку чи олівець лівою рукою? Люди приходять у цей світ із безліччю особистих якостей, які в одних випадках можуть стати "крилами", в інших - перетворитися у "пута". Слід пам'ятати, що крім яскраво виявлених лівшів і правшів зустрічаються люди, які однаково добре володіють обома руками. Тобто, обидві руки у них ведучі. Учити писати лівою має сенс лише у яскраво виявлених лівшів. Інші можуть писати і правою, якщо це, звичайно, не викликає у них опору. Отже, переучувати лівшу не треба ні в якому разі. Треба поважати природній вибір дитини і пам'ятати, що будь-яке переучування — це насилля над природою, яке обов'язково веде до неврозу. Учити треба не так, як хочеться дорослим, а так, як може дитина. Тому, вмішуючись у творіння природи, ми повинні перш за все чітко усвідомити, для чого ми це робимо. І, крім того, мабуть, не слід забувати, що у кожного свій "хрест", і нести його треба гідно.

Природно виникає питання: які ж основні дії було б непогано вжити батькам дитини-лівші.

При вступові дитини до дитячого садочка чи школи треба відразу повідомити вихователям чи учителям про те, що вона - лівша. Незайвим було б обговорити з педагогами можливі утруднення її адаптації до дитячого колективу, навчання. Головне, щоб особливості вашої дитини були враховані. Переучування тільки збільшує і провокує проблеми.

Труднощі у навчанні часто виникають через те, що учитель чи батьки не можуть дати дитині зразок з урахуванням його сприйняття як лівші. Тут, безумовно, допоможуть книги з рекомендаціями, прописи для лівші та інші посібники.

10 порад батькам ліворукої дитини

 

1. Дорослі не повинні ніколи, ні за яких обставин показувати ліворукій дитині негативне ставлення до ліворукості.

2. Намагайтеся дотримуватися єдиної тактики стосунків із дитиною. Розбрат у сім "і і неузгодженість вимог батьків до дитини завжди ускладнюють ситуацію.

3. Необхідно навчитися уважно спостерігати за своєю дитиною, бачити й розрізняти її стани, знати причини її прикростей і радостей, розуміти її проблеми, допомагати їй їх переборювати.

4. Ліворукість — індивідуальний варіант норми, тому труднощі, які виникають у лівші, зовсім не обов'язково пов'язані з її ліворукістю, такі самі проблеми можуть бути й у праворукої дитини.

5. Не рекомендується «пробувати» навчити дитину працювати правою рукою, тим більше наполягати на цьому. Переучування може спричинити серйозні порушення здоров’я.

6. Визначити провідну руку доцільно в 4—4,5 року й не змінювати її, навіть якщо якість письма й малювання не вельми задовольнятиме вас.

7. Навчіть ліворуку дитину правильно сидіти за робочим столом, правильно тримати ручку, розташовувати зошит. Під час письма, малювання, читання світло має падати з правого боку.

8. Під час навчання письма використовуйте «Прописи для ліворуких дітей». Пам’ятайте, методику безвідривного письма ні в якому разі не слід застосовувати під час навчання ліворуких дітей. Крім того, ані правонахилене, ані лівонахилене письмо практично неможливе для лівші, бо дитина загороджує собі робочою рукою лінію письма.

9. Не змушуйте ліворуку дитину читати, якщо вона сама відмовляється, навіть якщо ви переконані, що вона знає всі букви. Складайте букви з їхніх елементів, пишіть букви, грайте з буквами — ця робота полегшить дитині розпізнавання букв і процес навчання читання. Дзеркальне письмо, яке часто зустрічається й у праворуких, і в не перенавчених ліворуких дітей, зазвичай зникає до 8—10років, коли остаточно формуються стабільні зв'язки між півкулями.

10. Ваша дитина потребує особливої уваги й підходу, але не тому, що вона ліворука, а тому, що кожна дитина унікальна й неповторна. І від вашого розуміння, любові, терпіння, вміння вчасно допомогти залежать успіхи вашого маляти. З якими б труднощами не зустрілося ліворуке маля у дитячому садку, і в школі, воно з успіхом переборе будь-які негаразди, якщо постійно відчуватиме батьківську підтримку, розуміння й любов, а також не відчуватиме негативного ставлення до ліворукості в людей, чия думка для нього дорога.