Вівторок, 22.09.2020, 10:28
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2011 » Листопад » 30 » ІГРИ ТА ІГРАШКИ, ВІД ЯКИХ ЗАЛЕЖИТЬ МАЙБУТНЄ ДИТИНИ
14:59
ІГРИ ТА ІГРАШКИ, ВІД ЯКИХ ЗАЛЕЖИТЬ МАЙБУТНЄ ДИТИНИ
       Гра — це найважливіша діяльність дитини дошкільного віку. Педагог А. Макаренко зауважив, що гра у житті дитини має таке саме значення, як у дорослого діяльність або робота. Яка дитина в грі, такою вона буде і в роботі, коли виросте. Піклуючись про виховання дітей, їхній всебічний розвиток, батьки повинні приділяти значну увагу дитячій грі.
      Гарна гра розвиває мислення і мову, виховує увагу, кмітливість, винахідливість, спритність. Ігрова діяльність дитини впливає не лише на її почуття, на хід думок, а й на поведінку.
         Отже, вплив гри на розвиток позитивних якостей дитини залежить, перш за все, від її змісту, а зміст може змінюватися під впливом дорослих. Спрямовуючи ігри дітей, у жодному разі можна позбавляти їх ініціативи,, самостійності. За таких умов ми отримаємо найбільшу можливість виховувати дитину засобами гри.
Потреба організовувати дитячу гру виникає практично з моменту придбання для дитини першої іграшки. Відомо, яке велике значення має гарна іграшка, яку радість вона приносить малюкам. Проте не всяка іграшка однаково корисна для дитини. Не будемо вдаватися до роздумів про якість іграшок, які продають. Матеріальний рівень багатьох сімей дозволяє батькам купувати будь-яку іграшку. За нашими спостереженнями, батьки дещо зловживають такою можливістю, купують дітям надто багато іграшок. Крім того, науково-технічний прогрес призвичаїв до думки, що майбутнє іграшки — це електроніка та комп'ютер. Треба пам'ятати, що роль іграшки у вихованні дитини залежить не під кількості іграшок або їх високої ціни, а від правильного вибору. У тому і полягає педагогічна мудрість, щоб органічно поєднати в душах дітей потяг до нового потребою в одвічно рідному, традиційному для своєї землі. Тому велику педагогічну цінність мають народні іграшки. Радимо купувати народні іграшки, а саме: дерев'яні пірамідки, мотрійки, будівельні кубики, кубики з картинками, коники, візочки, пташки, музичні інструменти, іграшкові меблі тощо.
Популярності набувають ляльки з глини, з клаптиків тканини і ганчір'я. Вони цінні тим, що дитина на власні очі може простежити процес створення іграшки, зробити її самостійно. Така іграшка зручна у користуванні, вона м'яка, рухлива.
Іграшка в пізнавальному плані для дитини є своєрідним узагальнювальним еталоном навколишньої дійсності. Проте цінність іграшки полягає не лише в тому, що вона знайомить дитину з життям, а в тому, що вона є важливим чинником поетапного руху психічного розвитку дитини, що забезпечує для неї можливість здійснення всіх видів діяльності на вищому рівні. Іграшки можуть бути різноманітними за темою, художнім вирішенням, однак всі вони повинні відповідати певним педагогічним вимогам. Найголовніші з них — відповідність іграшок віковим особливостям дітей та різним видам ігор. У кожному віці дитині потрібні різні за тематикою і призначенням іграшки: сюжетні, технічні, іграшки-знаряддя праці, іграшки-забави, театральні, музичні, спортивні тощо. Всі іграшки, незалежно від їх призначення, необхідно групувати так, щоб вони своїми розмірами відповідали зростові дитини і тому стаціонарному оточенню, в якому вона грається. Наприклад, сидячи за столом, дитині зручніше бавитися маленькими іграшками, стійкими, які добре видно з усіх боків. Для гри на підлозі потрібні більші іграшки, що співвідносяться зі зростом дитини в положенні сидячи і стоячи. Рухливі ігри надворі потребують іграшок великих, а для ігор у піску - доцільні іграшки середніх розмірів.
З метою організації різних видів діяльності іграшки можна поділити на гри типи:
• готові (автомобіль, пароплав, лялька та ін.) - такі іграшки ознайомлюють дітей з певними образами, активізують уяву;
• напівготові (розрізні картинки, кубики, конструктори, розбірні моделі) — ставлять перед дитиною завдання, для вирішення яких потрібні мислення, дисципліна тощо;
• іграшка-матеріал (глина, пісок, шматки дерева, картон, папір) — дає простір для творчості, фантазії.
У грі потрібно комбінувати ці тиші іграшок, оскільки їх можна поєднувати — будівельні матеріали, образні іграшки, саморобки тощо. Отже, гра та іграшки не відокремлені одна від одної. Іграшка може викликати до життя гру, а гра у своєму розвиткові потребує все нових і нових іграшок.
Великого значеним надається вихованню дбайливого ставлення, до іграшки. Можна встановити правило — поламані іграшки не викидати. їх складають у спеціальний, ящик, де вони чекають своєї черги на ремонт. Поряд в іншому ящику знаходяться іграшки, інтерес до яких зник. Час від часу з цього ящика беруть ту чи іншу іграшку. Вона вже забута, і тому її можна використати по-новому. Так само повертають поламані іграшки, що раптом знадобилися і після ремонту виступають в іграх у нових ролях. Ремонт поки що виконує тато, але разом із дитиною. Дитина подає необхідний матеріал, інструмент, сама виконує деякі роботи. У цих заняттях малюк набуває перших навичок роботи з інструментами і необхідні вміння виконувати елементарну технічну домашню роботу.
Іграшки у такій сім'ї живуть довго. З раннього віку діти повинні розуміти: щоб купити якусь річ, потрібні гроші, а щоб мати їх, треба вкласти свою працю.
Отже, іграшки треба берегти, а бажання потрібно узгоджувати з можливостями сім'ї, батьків. Повага дітей до праці батьків як джерела засобів існування, повага до зароблених ними грошей є важливою умовою трудового та морального виховання у сім'ї.
На третьому році життя дитини іграшки стають невід'ємними учасниками гри. До цього часу в неї вже накопичилися деякі пізнання про навколишній світ. Цей життєвий досвід вона втілює у своїх заняттях та іграх. Малюк уже не просто тягне автомобіль, він уже перевозить у ньому пісок, який в одному місці навантажує, а в іншому — розвантажує.
Величезне виховне значення має участь дорослих в іграх дітей. Батьки можуть не лише організовувати ігри і заняття дітей, а й брати в них безпосередню участь як рівноправні учасники, особливо, коли діти ще маленькі й не вміють самостійно вигадувати ігри.
Беручи участь у заняттях дітей, дорослі самі створюють обставини такої діяльності, яка є найкориснішою для малят. Тому після роботи важливо, щоби батьки проводили своє дозвілля з дітьми до їхнього сну, знаходили для цього час щодня, навіть за рахунок власних справ.
У сквері, парку можна спостерігати таку картину: малята мовчки або щось бурмочучи собі під ніс, лопаткою бавляться в пісочниці. Мами, бабусі, няні у цей час зібралися у різних куточках майданчика, зайняті своїми розмовами, інколи хтось із них підходить до дитини, щоб поправити її зовнішній вигляд, і повертається назад. При непорозумінні між дітьми дорослі кричать з місця, закликаючи їх до порядку. Проте так не повинно бути. Під час прогулянок дорослі мають знаходитися поряд з дитиною. Якщо вона грається піском, то можна обговорювати її будівельні або "кулінарні" успіхи. Коли їй набридне гратися піском, вона може захотіти малювати. У такому разі необхідна участь мами, вона знаходить два "олівці" (дві палиці), і вони разом починають малювати на землі. Мама може намалювати потяг, а дим з труби намалює дитина, можна також разом намалювати будинок, човник, квіточку тощо. Художні заду¬ми можуть бути найрізноманітнішими. До такої дитини починають підходити інші діти, які з цікавістю дивляться на її заняття. Тоді дорослий може звернутися до дітей: "Ви теж знайдіть собі «олівці» і малюйте!" Діти, мов горобці, розлітаються у різні боки і за мить з'являються з гілочками: "Давайте малювати!" І вже невдовзі зем¬ля вся замальована — пароплави, будинки, потяги, машини тощо. Але і від цього діти швидко втомлюються. Тоді дорослий може за¬пропонувати всім разом побігати по колу біля клумби або на певній відстані. Діти спотикаються, інколи падають, проте всі задоволені. Так виховується потреба бути в колективі, мати друзів. Це особливо необхідно тим дітям, які не відвідують дошкільні навчальні заклади.
Для групи дітей можна організувати рухливі ігри: хороводи, доганялки, піжмурки тощо. Потрібно вчити дитину знаходити партнера у грі, щоб вона могла задовольнити свою потребу в спілкуванні з іншими дітьми. Треба зазначити, що в молодшому віці (від двох до чотирьох років) діти найчастіше граються вдвох-утрьох. З більшою кількістю учасників вони бавляться тоді, коли гру організовує дорослий. Спільні ігри необхідні, тому що надалі формуватиметься самосвідомість члена колективу. Крім того, у спільній грі діти виправляють своє мовлення, виявляють ініціативу, наполегливість. Навіть конфлікти, які виникають у дітей під час гри, мають виховне значення. Тоді у дитячі конфлікти втручатися не завжди доцільно. Втручання потрібне у тому разі, коли поведінка якоїсь дитини негативно впливає на інших гравців. Ліпше дати пораду самостійно вирішити непорозуміння. При цьому дитина повинна привчатися, з одного боку, підпорядковувати свої особисті бажання вимогам колективу, а з другого — вміти обстоювати власні інтереси й бажання.
Ще раз повертаємося до питання про оцінку дорослими зацікавлень і прагнень дітей. Дитяча психіка має певні закономірності. Багато того, що з погляду дорослого здається наївним, смішним, для дитини є дуже серйозним і важливим. Педагогічний такт батьків передбачає чуйність і передбачливість до намірів і вчинків дитини. Не поблажливість, а справжня увага повинна проявлятися до занять та ігор дітей. Помилки припускаються ті батьки, які відкидають серйозність намірів або справ дитини, таким чином підкреслюючи, що дитина і дорослий сприймають речі по-різному. Наприклад, син показує батькові:
— Дивися, тату, яку шаблю я зробив: гостра, рубає.
— Не кажи дурниць, Сашко! Вона ж з дерева. Що вона може рубати?
Тато, мабуть, забув, як він колись сам, "озброєний шаблею", стинав кропиву, а може, "полював" з нею на тигрів. Дитина дивиться на шаблю — і їй хочеться плакати. "Шабля справді дерев'яна, але ж вона зовсім як справжня", — міркує дитина.
Такої самої помилки припускається і мати, коли, дивлячись на сльози донечки, у якої поламалася лялька, каже: "Відчепися від мене зі своїми дурницями, не вмієш з іграшками поводитися".
Уміння батьків розуміти і поділяти інтереси дитини є тією основою, на якій в подальшому міцніє взаємна любов, що так потрібна і батькам, і дітям.
Велику увагу варто приділяти іграм під час заміських прогулянок. Можна погратися у піжмурки. Мати ховається від дитини або дитина від матері за деревом чи кущем. Ця гра цікава тим, що дитина якийсь час справді відчуває себе так, начебто вона одна в лісі. Це допомагає позбутися страху, що зазвичай виникає у дитини в лісі, коли вона втрачає з поля зору дорослих. Можна організувати гру "Пошук грибів та ягід". Мати-"ягідка" шукає "гриб", тобто дитину, що сидить на пеньку. Дитина збирає суниці й знаходить у кущах "ягідку", яка з радістю кидається їй назустріч.
Може бути й така гра: влучити палицею в підкинуту вгору ялинкову або соснову шишку..Спочатку це важко, однак успіх приходить і приносить заслужену похвалу за влучний удар.
Доцільно гуляти босоніж. А яке задоволення отримаєте, якщо пальцями ніг схопите і підкинете шишку! Тут також змагання двох видів — хто вище і хто далі. Отже, можна організувати багато занять та ігор: збирання ягід, грибів, шишок, розглядання квітів тощо. Чарівність лісової природи надає широкі можливості для виховання естетичних смаків.
На малих струмках, річках можна будувати цілі морські флотилії з соснової кори і сучків. Деякі пароплави вирушають у далеке плавання, інколи так далеко, що доводиться бігти повз струмок і розшукувати "корабель", який "пришвартувався" в якійсь гавані.
Гра дитини обов'язково повинна містити в собі умови розвитку тих або тих фізичних навичок, розумових здібностей, моральних якостей, естетичних почуттів. Керуючись цими думками, батьки повинні допомагати дітям в організації дитячої діяльності.
Чимало ігор, які були надбанням батьків-дітей, нині забуті. "Гилка" (рос. "лапта") — це давня народна гра, що сприяє розвиткові спритності, швидкості бігу, силі удару тощо. Діти, на жаль, рідше стали стрибати через скакалку, хоча стрибання через скакалку доволі корисне - це і вироблення координації дрібних м'язів рук і ніг, виховання ритму і, що дуже важливо, розвиток м'язового чуття в ступнях і кистях. Вважаємо за доцільне повернутися до цих ігор, показати дітям, як їх проводити.
Ігри, що їх проводять удома, мають специфічний характер. Частіше дитина бавиться одна, це дає їй змогу зосередитися. Дорослі повинні доволі серйозно і з повагою ставитися до дитячих ігор. Не відривати дитину від гри, якою вона зайнята, а навпаки, якщо дитина сама відволікається, намагатися спрямувати її дії на розширення сюжету гри. Інколи гра допоможе правильно організувати побут дітей. Важливо лише вчасно помітити таку ситуацію і використати її. У домашні справи можна вносити елементи змагань. Прибирання ліжка у вихідні дні, перенесення вимитого посуду з кухні в кімнату організовують на швидкість і якість.
Велике значення у вихованні мають ігри, що їх вигадують самі діти. У них вони відображають навколишній світ і виступають при цьому в образі вибраного героя. Перші творчі ігри особливо тішать маленьку дитину, коли з нею грається дорослий. Першочергова роль у грі малюків надається ляльці. Ляльковий куточок необхідно розглядати не як сховок безіменних ляльок, а, насамперед, як помешкання дружної лялькової сім'ї, у якій кожна лялька має своє обличчя, своє ім'я, свій характер. Тоді гра з ляльками може стати засобом виховання. Розумно чинять ті батьки, які в рольові дії в іграх з ляльками переносять стиль взаємин між дорослими і дітьми, традиції, характерні для родини. Дівчатка полюбляють грати в "доньки-матері", наслідуючи домашню працю дорослих: готують сніданок, обід і вечерю, водять ляльок на екскурсію, в зоопарк, театр тощо. Грають у "День народження", "Потяг", "Пароплав" та ін. Дорослий повинен уважно стежити за грою і тоді, коли не вистачає ігрового матеріалу чи гра припиняється. Тоді він повинен швидко запропонувати іграшки, підказати вихід із ситуації.
При проведенні ігор роль дорослого не має зводитися ні до байдужого споглядання, ні до нав'язливого керівництва. Спілкування дорослого з дитиною під час гри має вибудовуватися так, щоб маля розуміло потребу мислити, відчувало бажання дізнатися щось нове й чогось навчитися.


Переглядів: 3073 | Додав: Берізка | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]